Допомога Глібу


Наш Гліб

З Глібом ми познайомились у 2010 році.
Тоді йому було 10 років. Хлопчик на візочку.
Могло здаватись, що він нічим не цікавиться, не звертає увагу на людей, на зовнішній світ.
Для Гліба було нестерпним перебування навіть у невеликому колективі.
Тоді він був закритий в своєму стані, бувало довго і безперервно кричав. 
З часом, коли встановився міцний дружній контакт, можна було в самому кінці заняття приєднатись до групи і послухати гру на піаніно, всього декілька хвилин.
Гліб ріс, росла його довіра до світу, немарними були старання лікувальних педагогів і, з часом, Гліб вже цілу годину міг бути з групою інших дітей.  

Зараз Глібу 22 роки.
Він з інтересом спостерігає і цікавиться людьми.
Сміється, коли задоволений. Старається підняти руку в привітанні, коли впізнає знайомих.
Дуже любить музику в колективі одноліток і тихі індивідуальні заняття з педагогом.
Любить торкатися струн ліри і слухати спів пісень, особливо народних.
Любить гортати книжки і слухати, як читають.
Любить борщ і побалакати під час обіду.
Ми дуже цінуємо, коли Гліб приїжджає в Центр.


Чому ми шукаємо додаткової фінансової підтримки для Гліба

Гліб живе удвох із мамою, за містом, більш ніж за 30 кілометрів від "Сонячного подвір’я".
Два рази на тиждень вони приїжджають на старенькій Аudi 1996 року випуску. Мама пересаджує Гліба у візочок, везе до наших дверей, потім бере сина під руки і обережно, маленькими кроками веде та розвертає Гліба, щоб пересадити на інший візочок у Центрі.
Наступні дві години Гліб проводить в нашому колективі.
Ми дуже дорожим його довірою.

Довгоочікуваний маленький Гліб народився в 1999 році, на шостому місяці, передчасно.
Хлопчику, вагою всього півтора кілограма, треба було рости, розвиватись, будувати ще не зрілу нервову систему.
На третьому тижні до складнощів додалось запалення захисних оболонок мозку (менінгіт), а через деякий час було діагностовано гідроцефалію.
Була проведена операція шунтування, і з того часу, для підтримки необхідних функцій, в організмі Гліба працює система катетерів і трубочок.
Після операції розвився дитячий церебральний параліч (ДЦП).
Гліб довгий час лежав, згорнувшись у клубочок, ні на що й ні на кого не реагував. Потрібні були щоденні масажі, відновне лікування, терапії.
Організм Гліба вдячно відповідав на лікування. Після курсу дельфінотерапії він почав концентрувати увагу, на короткий час, і - крига скресла. Потім, потроху став розгинати руки і зменшився м’язевий тонус...
Кожен маленький прогрес в елементарних речах – є великим кроком у житті Гліба, і є наступним великим кроком у щоденній боротьбі його мами за сина.