Допомога Олегу

Наш Олежка

Ми познайомились в 2007 році. Олегу тоді виповнилось 9 років.
Худенький білявий хлопчик, який не міг довести до кінця жодного завдання і весь час відволікався.
Легко залишався на самоті і за лічені хвилини міг знайти та витягнути швабри, ганчірки, відкрити ящики, дістати, перекласти, перевернути все догори ногами.
Його не лякала ні темрява, ні висота.
І він прагнув вчитися, старався приймати у всьому участь.
Вже тоді Олег живо цікавився музикою, любив заняття живописом та ремесло.
Зараз Олег дорослий.
Він відкритий і доброзичливий, уважний і миролюбний.
Він з довірою ставиться до оточуючих людей, рідко ображається і швидко забуває образи.
Особливо добре і затишно він почувається у знайомому просторі, тоді його можна побачити повним сил, чуйним, старанним і зосередженим.
Олег готовий допомогти.
Олег пам’ятає усі свята, дуже любить музику, із задоволенням ходить в філармонію, театри та музеї.
Має прекрасні акторські здібності, бере участь у всіх театральних проєктах Центру.
Він і досі хоче навчатися, тому відвідує уроки.

Коли Олег приходить до Центру, він обіймає кожного педагога.
Ми знаємо, що Олег щиро любить «Сонячне подвір’я», а ми всі сердечно любимо Олега.

Чому ми шукаємо додаткової підтримки для Олега

Олег народився в 1998 році.
Батько покинув сім’ю одразу коли народився його син. Мати померла, коли Олегу було 7 років.
Батько тільки один раз бачив свою дитину. Мати не змогла прийняти маленького хлопчика з синдромом Дауна.
Фактично батьки від нього відмовились.
Перший рік життя Олег провів у дитячому будинку.
Провідувала його лише бабуся, яка була поруч, коли її онук хворів.
Тільки через рік після народження хлопчик повернувся у рідний дім, коли після довгої процедури оформлення документів, бабуся забрала його з дитячого будинку. Однорічний Олежка не тримав голову, не сидів, не сміявся, нічим не цікавився, ні на що не реагував.
За півроку вдома почав сидіти, в три роки навчився ходити.
Крок за кроком, потихеньку, Олег став розвиватись і вчитись.
Бабуся з дідусем прикладали всіх зусиль і всю свою любов, щоб повернути Олега до соціального життя.
Восени 2007 року дідусь привів Олега в наш Центр "Сонячне подвір'я".
З того часу ми не розлучаємось.