Допомога Олексію


Ваш добровільний внесок на будь-яку суму допоможе Центру "Сонячне подвір'я" сплачувати поточні витрати, необхідні для того, щоб Олексій і його друзі могли зустрічатись тут щодня.

Наш Олексій

Ми познайомились з двадцятирічним Олексієм у 2018 році.
Тоді він був дуже закритий, з низько опущеною головою.
Тижнями ми не бачили його очей, а про посмішку годі було і мріяти.
Тоді ми мали багато питань і жодних впевнених відповідей.
Що ж насправді цікавить цього напруженого, мовчазного юнака, що йому подобається, чим він може займатись?
Деяким із нас знадобилось майже два роки, щоб зустріти відкритий погляд Олексія, або піймати його легку, ніжну посмішку.
Зараз ми знаємо, що Олексій із задоволенням приходить в Центр.
Знаємо, що він любить дивитися на машини і механізми.
Тепло відноситься до тварин.
Може допомогти натерти овочі на борщ.
Любить танцювати, подорожувати і багато чого іншого.
Олексій трохи повільно включається в любу справу, але ми вміємо не поспішати.

Ваш добровільний внесок на будь-яку суму допоможе Олексію відвідувати "Сонячне подвір'я" в 2022 році.


Чому ми шукаємо додаткової підтримки для Олексія.

Олексій народився в 1998 році.
З самого народження потребувались усі сили батьків, щоб маленький хлопчик жив, ріс і розвивався.
У три роки йому призначили інвалідність з діагнозами ДЦП, спастична диплегія, розумова відсталість, затримка мови, ранній дитячий аутизм.
Родина боролась за кожну перемогу. Масажі, плавання, фізкультура, заняття з логопедом допомагали хлопцю і, в вісім з половиною років, його прийняли в школу-інтернат для дітей з порушенням ЦНС та інтелекту.
В цей час його батько важко захворів і, коли Льоші виповнилось 13 років, переніс ампутацію ноги.
Мама стала доглядати і чоловіка, і сина.
В 2017 році Льоша закінчив школу. Тоді ж хвороба привела його батька до втрати другої ноги. Через декілька місяців після операції він помер.
Олексій з мамою залишились вдвох. Мама не могла працювати - треба було весь час бути поруч з сином.
Стан Альоші погіршився і за деякий час він став втрачати навички і деградувати.
Майже півтора роки він був ізольований від соціального життя, допоки мама не познайомилася з Центром лікувальної педагогіки «Сонячне подвір’я». Життя стало поступово налагоджуватись.
Коли є можливість Олексій багато часу проводить в Центрі.
Матеріально сім'ї досить важко.
Мама Олексія отримує мінімальну пенсію, тому що з народженням сина вже не мала можливості повноцінно працювати.